Кругостветный велопробег. Пробный заезд : 07/07/2009 – 12/07/2009
Велоподорож у Мінськ! (7.07.09)
�
У понеділок 6 липня команда з чотирьох чоловік, виїхала з Києва до Мінська. Мета поїздки – максимально наблизити умови шляху до навколосвітній експедиції на велосипедах, початок якої заплановано на вересень 2009 року. Відстань до кінцевого пункту і назад складає 1500 кілометрів, а це майже 1 \ 15 частина шляху майбутньої дороги.
З собою беремо: легкі намети самонадувающіеся спальні килимки, мінімальна кількість їжі, теплі речі – все по можливості найбільш легке і менш об’ємне, тому що всі ці речі везуть на своєму велосипедного багажнику.
Для обробки фото-і відео-матеріалів у нас є Asus Deluxe U2E, який у своїх півтора кілограмах та одинадцяти дюймах має Core2 Duo і 1 Гігабайт оперативної пам’яті. За співвідношенням вага / продуктивність дуже підходить в поході.
Допомагає орієнтуватися в дорозі GPS-навігатор ASUS R600 і комунікатор ASUS P552W. Всі пристрої снаряжени високоемкімі SD-картками Kingston, і цього більш ніж достатньо.
У пробний виїзд поїхали:
�
Володимир Гойнік – ініціатор проекту, учасник 13-ї української антарктичної експедиції 2008-2009 років, геофізик, фотожурналіст, тестувальник електронного обладнання.
�
Сергій Шейко – дипломований інженер-механік, вело-технолог.
�
Анастасія Проценко – дипломований маркетолог. Вміє готувати їжу та надавати першу медичну допомогу.
�
Павло Вознюк – дипломований аналітик комп’ютерних систем, програміст, дизайнер.
�
В останній момент п’ятий учасник експедиції, повар Володимир Глєбов, випав зі складу за сімейними обставинами. Але ми сподіваємося, що до старту навколосвітній експедиції він повернеться в нашу групу.
У найближчому майбутньому чекайте докладний фотозвіт, а в поточний момент може спостерігати наше пересування в реальному часі на сайті no-avokado.net
На ребятах футболки отпечатаные в компании E-Photo.UA
Острів Обирок (09.07.2009)
�
На другий день подорожі виникла неочікувана зміна маршруту. Замість запланованого проїзду через Чернігів, зробили гак в 100 кілометрів завітавши в мистецьке еко-поселення «острів Обирок» недалеко од Батурина до Леоніда Кантера (ініціатора проекту «З табутером до океанів»).
�
Загальний пройдений шлях – 220 км, до Мінська лишилось 560 кілометрів. Додали своїм ногам 240 додаткових кілометрів. Загальний час велопробігу становить 14 годин, середня швидкість руху – 16 км/год.
�
Стан здоров’я учасників добрий, лише дупи одвалюються та руки німіють, але на бойовий дух це впливає мало.
�
З медикаментів використали трохи крему од засмаги і пантенол – при їзді на сонці необхідно захищати відкриті ділянки тіла від сонячних опіків. З’їли всю аскорбінку.
�
По дорозі до Ніжина затемна потрапили під зливу, та так що довелось зупинитись в цивілізації, просушуватись й ночувати на вокзалі.
�
На дорогах зустрічали добіса збитих автомобілями тваринок і пташок. Нарахували більше десятка горобців, дві ластівки, одного кобця, два вужа, два їжачка, одну ящірку, крота та чисельних собак і котів. Смертність тваринок виявилась більшою ніж ми очікували, лише на двохстах кілометрах шляху.
Велосипеди у відмінному стані, лише підкачали колеса і змазали мастилом ланцюги.
�
У Леоніда в поселенні просто казка. Нас чудово прийняли, нагодували, розтопили баньку, поспівали пісень. Тут на кілька хат вже є клюб та скоро одкриється кіно-сарай. Суч.мистецький, звичано ж)
�
Вознюк Павло (angizij).
�
__________________________________________________________________________________
�
Ніч на річці Снов (12.07.09)
�
Зараз ми в місті Щорс, біля річки Снов. Загальний пройдений шлях – 360 км. До кордону з Білоруссю лишилось 60 кілометрів.
Середня швидкість пересування за весь час подорожі склала 60 км/день. Це менше ніж планувалось спочатку, бо по-перше час від часу виникають ексцеси, такі як дощ та бажання провести в гарному місці зайвий день, а по-друге ми дещо змінили концепцію експедиції – замість швидкісного руху по трасам, вирішили їздити по периферійним дорогам і селам, щоб подивитись на справжню Україну.
Такі люди на Чернігівщині позитивні – попросиш трошки зелені, а винесуть корзину огірків, помідорів, цибульки, та ще й грошей не візьмуть. Води дають напитися в кожному дворі.
Павло згорів вщент – обгоріли відкриті ділянки тіла. Пів дня і ніч пролежав з температурою, але зараз вже ожив і може їхати далі. Ця подія змусила припинити рух на пів дня.













